Пестициди – загальна назва різних хімічних засобів, призначених для боротьби із шкідливими організмами рослинного і тваринного походження. Але вони надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб – розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий – перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.

Пестициди поділяють на: гербіциди – речовини, призначені для знищення бур’янів і альгіциди – для знищення водоростей та іншої водяної рослинності; інсектициди – для знищення комах; фунгіциди – для знищення грибів ( збудників хвороб ); акарициди – для знищення кліщів; зооциди – для знищення гризунів; овіциди – для знищення яєць комах; родентициди – для знищення мишей, пацюків та інших гризунів; овіциди – для боротьби зі шкідливими птахами та інші.

До організму людини вони потрапляють через шкіру, дихальні шляхи чи шлунково–кишковий тракт; при безпосередній роботі з пестицидами або через їжу.

Пестициди можуть міститися не лише в продуктах рослинного походження, а й у молочній та м’ясній продукції, тому що в організмах сільськогосподарських тварин залишаються пестициди, що були присутні у кормі. Разом з талими, дощовими та ґрунтовими водами ці речовини у великій кількості потрапляють до водойм. За даними минулорічного дослідження якості дніпровської води, пестициди присутні в усіх видах риб, причому рівень токсичних речовин в організмах річкових жителів значно вищий, ніж у самій воді, оскільки живим організмам властиво накопичення високи концентрацій тих чи інших речовин.

Таким чином, в людському організмі опиняється незначна кількість шкідливих речовин, що має властивість накопичуватись й викликати різноманітні хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту чи нервової системи, а також дерматити та проблеми дихання. Деякі пестициди здатні передаватися з молоком матері. Наприклад ДДТ, який хоч і заборонений зараз у багатьох країнах, міститься «всередині» кожного жителя планети, успадкований від попереднього покоління.

Інтенсивне застосування пестицидів в сільськогосподарському виробництві, яке відбувається останні 50 років призводить до забруднення навколишнього середовища, продуктів харчування та води що загрожує здоров’ю людини. Від накопичення в організмі людини деяка частина пестицидів трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація).

При лабораторному контролі будь-якої продукції, в тому числі і рослинної, визначаються залишкові кількості пестицидів. Показником безпеки харчових продуктів щодо забруднення їх пестицидами є максимально допустимий рівень таких препаратів різного хімічного походження у міліграмах на кілограм ваги (мг/кг).

У разі отримання результатів, що не відповідають показникам діючих нормативних документів, така продукція забороняється до реалізації, до порушників санітарного законодавства застосовуються міри адміністративного впливу. Головний контроль за реалізацією безпечної для здоров’я людини рослинної продукції покладений на лабораторії ветеринарної медицини, які функціонують майже на всіх стаціонарних ринках. При цьому ставимо до відому, що ніякого відношення до перевірки умов несанкціонованої торгівлі не мають ні ветеринарна медицина, ні державна санепідем служба. Тому слід купувати овочі, фрукти, будь-яку рослинну продукцію в магазинах, на ринках, де вона пройшла необхідний лабораторний контроль.

Практика інтенсивного ведення землеробства спричинила порушення екологічної рівноваги природи: накопичення в ґрунті токсичних речовин, посилення ерозійних процесів, як наслідок, – незадовільна якість і безпека вирощеної продукції. Внаслідок надмірного використання добрив спостерігається явище деградації ґрунтів, зменшення вмісту гумусу, зниження їх родючості.

Так, у сільському господарстві України використовується 50 різновидів мінеральних добрив. Це в середньому 126-133 кг/га. Застосування мінеральних добрив і пестицидів дає можливість значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур, проте має негативні екологічні наслідки. Накопичуючись у рослинах, вони потрапляють в організм людини; забруднюють поверхневі і підземні води; знищують або пригнічують мікрофлору ґрунту.

Вирішити питання охорони агроландшафтів і забезпечити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції можна шляхом розвитку екологічних технологій для виробництва органічної продукції.

Органічна продукція у багатьох країнах є в продажу в магазинах і супермаркетах, де вона лежить на окремих полицях. Таку продукцію американці називають organicfood, а Німеччині - «біопродукти».

Питання безпечного і якісного харчування стало актуальним у міжнародній торгівлі останні 10-15 років. Екологічна безпека і якість виробленої аграріями продукції у сучасних умовах є основними факторами внутрішньої та передусім зовнішньої конкурентоспроможності.

У світі 31 млн. га земель, що використовується для виробництва органічної продукції. Це приблизно 558 тис. ферм у 108 країнах світу. На першому місці знаходиться Австралія – приблизно 12,1 млн. га, а на другому – Китай із 3,5 млн. га. У Європейській частині – Швейцарія.