Сад-город

Сад та город

Господарюючи у власному саді та городі можна вирощувати здорову та корисну городину. Працювати в гармонії з природою, турбуючись про довкілля та власне здоров’я.

Представляємо декілька порад господарю:

Використовуйте компост та перегній

Компост – це живильне середовище для рослин. Компостна яма призначена одночасно для утилізації органічних відходів та підгодівлі для дачної ділянки, на якій знаходиться город, і ростуть різноманітні рослини.

Залежно від того, для чого буде призначена яма, вона повинна мати свої особливості. Якщо, компостна яма створюється для отримання компосту через кілька років, то його конструкція буде однією, але якщо є необхідність зробити компост дуже швидко з підручних матеріалів, то конструкцію необхідно побудувати зовсім по-іншому. Але перш ніж побудувати яму на дачі необхідно ознайомитися з деякими правилами, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час будівництва.

Правила обладнання

Щоб зробити компостну яму своїми руками, для початку, необхідно правильно вибрати місце. Так, компостна яма повинна знаходитися на відстані не менше 30 метрів від будь-яких джерел води, тобто колодязів, струмків та інших водойм. Якщо на присадибній ділянці є хоч невеликий нахил, то поглиблення повинне знаходитися нижче джерела води, щоб відходи не потрапили у воду для пиття. Крім того необхідно враховувати найбільш частий напрям вітру, щоб запах не поширювався на житлову зону.

Окремо потрібно відзначити, що спорудження небажано розташовувати під відкритими сонячними променями, так як процес створення компосту може зупинитися. Найкраще поглиблення зробити десь у тіні. Що ж можна використовувати для виробництва компосту? Для цього відмінно підійдуть фрукти, овочі, ягоди, такі напої як чай і кава, а також злаки. Крім того в компостну яму на дачі можна кидати висушену траву, листя, гілки кущів і дерев, хвою, бур'яни, папір, гній тварин, які харчуються травою. Ні в якому випадку для створення компосту не можна використовувати кістки, комах, відходи від домашніх тварин, хворі та оброблені рослини, залізо, пластик, гуму, а також будь-які ненатуральні тканини.

У процесі створення компосту активну участь беруть хробаки і мікроорганізми, що живуть в землі. Саме тому стіни поглиблення, які розташовуються нижче рівня землі ізолювати не треба, інакше вони не зможуть пробратися всередину.

Види компостних ям

Щоб зробити стандартну компостну яму потрібно на місці будівництва забезпечити необхідну пористість і вологість землі. Після цього вологість можна буде підтримувати частими поливами і за допомогою накриття ями плівкою. Щоб підтримувати пористість, компост час від часу необхідно буде перетрушувати або просто викладати його шарами різної щільності. Розміри ями при цьому повинні становити приблизно 1х2 метри, висота півтора метри. При цьому в землю вона повинна заглиблюватися не більше ніж на 40-50 сантиметрів.

Якщо, крім мікроорганізмів і черв'яків для створення компосту на дачі більше нічого не використовується, то процес може зайняти до двох років. Саме тому для комфортності використання, яму можна зробити на два відділення. У одне відділення заглиблення буде складатися те, що викинуто в поточному році, а в інше те, що залишилося з минулого року. Таким чином, у другому відділенні буде знаходитися готовий компост, який у будь-який час можна буде використовувати на присадибній ділянці. Така компостна яма для дачі повинна бути огороджена спеціальним коробом з дерева, який пропускатиме повітря всередину. Створити таке заглиблення можна легко своїми руками приблизно за два дні.

Якщо створювати двосекційну конструкцію немає бажання, відмінним варіантом може стати будівництво споруди з доступом внизу. Огорожа такої компостної ями починається на рівні 25-30 сантиметрів від поверхні землі. Внизу заглиблення перебуватиме вже готовий компост, який можна буде легко забирати і використовувати для удобрення ділянки. Забираючи готовий компост, інший вміст буде поступово опускатися, одночасно насичуючись киснем.

Щоб зробити максимально гарну й просту компостну яму на дачі, підійдуть бочки або пластикові контейнери. Поставити їх можна буде практично в будь-якому місці присадибної ділянки. У спеціальних пластикових контейнерах знаходяться отвори для вентиляції, але при цьому для створення компосту черв'яків і мікроорганізмів доведеться підселювати самостійно.
Саджайте рослини

Дерева споживають CO₂ та очищують повітря. Дерево, посаджене у правильному місці поряд з Вашим домом створюватиме таку необхідну влітку прохолодну тінь, а Ви заощадите кошти на покупці кондиціонеру. А кущі та квіти створять затишок. Садіть ті види рослин, що підходять саме для Вашої місцевості за кліматичними особливостями та типом ґрунту. Якщо Ви полюбляєте ведення огородини тут слід дотримуватися сівозміни. Адже кожна рослина по різному в різній кількості споживає поживні елементи ґрунту, особливо ґрунт виснажують такі рослини, як: соняшник, кукурудза, ріпак. На їх місце в наступному році варто посадити бобові культури для відновлення родючості. Також важливо пам’ятати, що не варто саджати з року в рік пасльонові, якщо в минулому році у вас росла картопля то не варто в цьому році тут саджати помідор – колорадський жук не перебирає.
Бережіть воду

З усіх форм догляду за овочевими рослинами найбільш трудомісткою, клопіткою, та й просто важкою роботою є полив городу. Як правильно поливати город, щоб ця важка робота була, принаймні, ефективною?

Збирайте дощову воду для поливу, у будь які бочки відстійники і сміливо підживлюйте свою городину.

Правила поливу

Головне правило поливу – не використовувати холодну воду. Подаючи на грядки воду прямо з водопроводу або артезіанської свердловини, городники піддають молоді рослини температурному стресу, сповільнюючи їх розвиток. Питання вирішується просто, достатньо встановити на ділянці бочку. Якщо ввечері заповнити її, то за теплу літню ніч вода зігріється до температури, яка буде комфортною для коренів, так що з ранку, до того, як сонце почне припікати, можна буде приступати до поливу.

Основна маса коренів у більшості овочевих рослин розташовується на глибині від 15см до 30см від поверхні ґрунту. При поливах городу вода проникає на таку глибину лише тоді, коли її шар на поверхні досягає 2,5-3см (близько 400 відер води на 1 сотку), що є не економно і не ефективно.

Отже, поверхневий полив, коли вода не досягає кореневої системи рослин, абсолютно неефективний. А частий поверхневий полив в посушливу пору може бути навіть шкідливим для багатьох рослин: корінь перестає рости вглиб у пошуках води, а в зволожених верхніх шарах ґрунту починається інтенсивний ріст бічних поверхневих коренів, які за найменшої посухи гинуть, розвиток рослин гальмується, коренеплоди стають волохатими, втрачають свої якості.

Способи поливу городу

Як би багато різних способів поливу не придумали люди, навряд чи хтось обходиться без старої надійної лійки, коли справа стосується ніжних сходів.

Полив дощуванням

Найбільш поширений спосіб поливу на дачних ділянках – дощування, коли воду спеціальними пристосуваннями розсікають воду на окремі краплі, які, падаючи у вигляді дощу, забезпечують рівномірне зволоження ґрунту і приземного шару повітря.

При багатьох достоїнствах у цього способу поливу є й істотний недолік: не всі рослини люблять, коли їм ллють воду прямо на голову – деякі визнають тільки полив під корінь. До того ж, приїжджаючи раз на тиждень на дачу, господарі, як правило, намагаються скоріше полити свої рослини яким завгодно чином (їхати-то треба!), І ллють у будь-який час доби, незважаючи на полуденну спеку.

Вода скочується по утвореній після останнього поливу ґрунтовій кірці – ні ґрунт, ні коренева система рослин ввібрати її не в змозі. Це призводить до безцільної витрати води і швидкому росту бур'янів. Краплі води під яскравим сонцем викликають опіки листя, руйнують структуру ґрунту, сприяють утворенню ґрунтової кірки і розмиву верхнього родючого шару. Крім того, полив холодною водою в спекотний полудень справляє негативний вплив на рослини.

Полив зі шланга

Здавалося б, чого простіше: підключай шланг до водопроводу та й поливай все підряд. Однак, полив з шланга також має свої недоліки. Вода під сильним напором стрімко проникає в ґрунт, несучи мінеральні добрива вглиб, забруднюючи ними ґрунтові води, часом, розмиваючи ґрунт залишає голі коріння, особливо на піщаних ґрунтах.

Крапельний полив

Хороший спосіб поливу – крапельний, близький до природного. Вода, повільно проникаючи в ґрунт, розчиняє добрива і створює хороше живильне середовище для коренів рослин.

Для краплинного поливу рослин, висаджених рівними рядами, можна застосовувати простий пристрій, який цілком можна зробити самостійно, заощадивши значні кошти. Для його виготовлення потрібні поліетиленові трубки (або відрізки шлангу потрібної довжини) діаметром 8-12мм з отворами 1мм розташованими через 30 см один від одного.

Трубки укладають отворами вниз, щоб не було струменя. Один кінець повинен бути заглушений, а інший влаштований так, щоб до нього можна було легко приєднати шланг від бочки, піднятої на висоту 1-2м.

У бочку можна наливати чисту, дощову воду, відфільтровані розчини органічних і мінеральних добрив. Підживлення або вода самопливом доставляється до коріння рослин рівномірно, повільно, по краплях, зволожуючи ґрунт на велику глибину, що дуже сприятливо для рослин.

Точковий полив

Великі або окремо стоячі рослини можна поливати методом точкового поливу: біля рослини закопують 1-2 перевернуті пластикові пляшки з обрізаним дном або зробленим збоку отвором для шланга, який вставляється для наповнення пляшок водою. Незрізане денце допоможе вберегти воду від зайвого випаровування, а пляшку від забивання отворів сміттям.

Пробку на пляшках закручують і приблизно в 2-3 см від горлечка проколюють гарячим шилом або цвяхом невеликий отвір. Для пісків і супісків досить отвори діаметром 1 мм, для суглинного ґрунту – 1,4 мм, для важкого глинистого ґрунту – 1,5 мм.

Перевернувши пляшку шийкою вниз, її закопують біля кущів, дерев, так, щоб отвір був повернений до коріння рослини і знаходився на глибині 3-5 см на відстані приблизно 5-7см від стебла (важливо не пошкодити коріння). Наливши воду в такі поливальні пляшки, городник може займатися своїми справами.

Вода з воронки йде приблизно за 3 години. Весь цей час коріння отримують цілющу вологу. У теплиці при такому способі поливу з плівки зникає характерний для дачних теплиць конденсат.

Пластикову пляшку з отворами можна наполовину заповнити компостом, вода буде поступово вимивати живильні речовини з компосту, доставляючи добриво прямо в кореневу зону.

Грядки, розташовані на піщаних ґрунтах, вимагають частих поливів, але невеликими порціями. А ті, які знаходяться на важких глинистих ґрунтах, треба поливати рідше, але рясніше.

Пересохлий ґрунт поливають в 2-3 прийоми – по мірі всмоктування води. При такому поливі волога, витіснивши повітря, проникає ближче до коріння.
Не використовуйте хімічні пестициди

Замість цього використовуйте натуральні продукти, рослини та приваблюйте природніх ворогів – птахів.

Птахи їдять попелицю та інших садових паразитів, зменшуючи необхідність в пестицидах. Привабте птахів будиночками (шпаківнями, синичниками і т.д.) і вони неодмінно заселяться поряд з вашим будинком. Поради та схеми, як правильно збудувати будиночок для птаха

будиночок для птаха (схеми)

будиночок для птаха (схеми)

будиночок для птаха (схеми)

Використовуйте рослини, що відлякують комах

Деякі трави та квіти: базилік, цибуля, м’ята, календула, хризантеми відлякують паразитів. Посадіть їх поряд з рослинами, які Ви хочете захистити від комах.
Як правильно посадити дерево навесні
Вже традиційно, навесні прокотиться Україною кампанія з озеленення, під час якої саджатимуть дерева і школярі, і пересічні громадяни, і політики. Але для того щоб від аби з акції залишилась користь, тобто – здорові дерева чи кущі, потрібно саджати правильно.

Отже, радимо скористатись порадами щодо організації висадки саджанців навесні.

Де сажати

Якщо мова йде не про озеленення власної ділянки, а про громадську ініціативу з благоустрою прибудинкової території, розвиток зелених зон і т.і. на території міста, - ініціатору чи ініціативної групі необхідно узгодити питання місця висадки дерев чи кущів з житлово-експлуатаційною організацією або районною адміністрацією.

Фахівці визначать не тільки місця, - вони порада ять які самі сорти зелених насаджень краще саджати у даному місці, а можливо запропонують приєднатися вже до спланованих районних або загальноміських заходів.

З ким саджати

Займатися озелененням можна у двох, з друзями, але краще разом з фаховими громадськими або комунальними організаціями. Участь в процесі фахівців надасть Вам впевненість що висадка проведена правильно і саджанці приживуться.

Де придбати саджанці

Безумовно, в спеціалізованих розплідниках які знаходяться в передмісті або магазинах. Місце покупки слід обирати спираючись на те скільки саме саджанців ви бажаєте придбати. Якщо небагато, - економічно, зручніше і простіше зробити це в спеціалізованому магазині. В розплідниках посадковий матеріал, звісно дешевше, але при цьому слід врахувати відстань і час який буде витрачено на його придбання.

Саджанці, які пропонуються спеціалізованими організаціями перевірені держконтролем, хворі та слабкі саджанці вилучаються з продажу. Консультанти в таких закладах завжди зможуть відповісти на ваші запитання, а при виявленні невідповідності або браку Ви завжди можете повернути неякісний посадковий матеріал або відшкодувати збиток.

Як виглядають хороші саджанці

Хороші саджанці мають добре розвинену кореневу систему, довжина коренів саджанців повинна бути не менше 20-25 см. Сам саджанець повинен виглядати рівно, зі здоровими гілочками, що ростуть вгору (під тупим кутом до стовбура).

Саджанці не повинні бути підморожені. Для перевірки на одному з них досить надрізати невеличку гілочку або корінець, і подивитися на колір тканини. Якщо вона світла, то дерево чи кущ нормально перенесло зимівлю, а от якщо коричнева, то рослину купувати не варто.

Саджанці розрізняють:
- за видами рослин, з яких їх вирощують;
- по виду розмноження рослини (кісточкові саджанці, зерняткові саджанці);
- за віком (однорічні, дворічні ...).
Вік саджанців дуже важливий, адже швидкість приживлюваності поряд з іншими факторами визначається і віком саджанців.

Підготовка саджанця до висадки

Купивши саджанець, удома поставте його у таз або інший місткий посуд з водою так, щоб коренева система була повністю замочена (так зберігати треба не більше 2-3 годин). Якщо яма під деревце готова, то садіть відразу, а якщо ні, то подбайте про добре підготовлене місце під нього.

Підготовка ґрунту

Яму викопайте на глибину 50 см. і розміром 50х50 см. так , щоб коріння повністю увійшло в неї. Для сім'ячкових всипте на дно ями відро перегною, а для кісточкових не більше 1 лопати, перемішайте його з верхнім шаром землі, потім цю суміш засипте на 10 см. однією лише землею. На піщаних ґрунтах на дно насипають шар глини 20 см, утрамбовують.

Посадка дерев

Посадку проводять удвох: один встановлює саджанець, інший - засипає коріння ґрунтом родючого шару. При засипці деревце зрідка трусять, а землю обережно утрамбовують. Важливо не допустити заглиблення саджанця, оскільки це послабить його приживання. Щоб не помилитися, при посадці поперек ями кладуть рейку або посадочну дошку.

Засипте коріння ґрунтом і залийте води стільки, щоб вона стояла у ямі кілька хвилин. Додайте ще ґрунту і якщо саджанець просів, то легенько підтягніть його в гору так, щоб коренева шийка залишалась над поверхнею землі. Після того як вода увійде, присипте місце посадки сухою землею. Надалі деревця потрібно поливати чистою водою щотижня.

Посадка кущів

При посадці кущів діаметр ями в середньому має становити 60-70 см, а глибина - 60 см. При груповій посадці кущі можна розміщувати в одній ямі, викопаній за розмірами і формою групи. Для посадки живоплотів зазвичай викопують траншеї шириною 70 і глибиною 60 см. Кущі в таких траншеях розміщують у два ряди в шаховому порядку ближче до країв траншеї.

Після викопування ям нижня частина заповнюється найбільш родючим шаром знятої землі. Верхню частину заповнюють землею з додаванням органічних добрив.
Як вирощувати первоцвіти

Усі види первоцвітів (ранньоквітучих весняних рослин) занесені до Червоної книги, а їх кількість у природі щороку зменшується. Кожної весни набуває великих обсягів заборонена торгівля ранньоквітучими весняними рослинами-первоцвітами. На жаль, багато з нас появу первоцвітів, спостерігають на вулицях та ринках міст, де зірваними продаються рослини, занесені до Червоної книги України.

Люди зривають квіти цілими оберемками, а особливо непоправної шкоди завдають, коли виривають рослини разом з цибулинами. Навіть зрізання квітів без цибулин шкідливе, оскільки призводить до генетичного виродження рослин.

Торгівлю дикорослими рослинами заборонено. Продаж первоцвітів (як і купівля) несе в собі порушення Законів України «Про Червону книгу», «Про охорону навколишнього середовища» та правил торгівлі.

Більше того, на порушників очікує адміністративна відповідальність у формі штрафів та стягнення збитків (у перерахунку на кожну рослину), передбачені статтями 88, 88-1, 159 та 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ранньоквітучі рослини можна вирощувати в садах, на міських клумбах, присадибних ділянках і навіть висаджувати в лісі – у тих місцях, де вони раніше росли, але через непомірний збір зникли. Ми дамо кілька різних порад з вирощування первоцвітів.

Цибулини пролісків, підсніжників, орнітогалюсів, крокусів висаджують у відкритий ґрунт у першій декаді вересня. Глибина посадки – 3-5 см, залежно від діаметра цибулини. Рекомендується саджати цибулини разом з пластмасовою банкою (з-під миючих засобів, наприклад) без дна або з продірявленим дном. Тоді посадковий матеріал не псується і не травмується при викопуванні.

Кращим субстратом є добре дренована земля. Якщо в ній дуже багато глини, то перед посадкою цибулин вносять перегній і пісок. При посадці між цибулинами залишають відстань 3-7 см. Це дозволить надалі пересаджувати їх один раз у 4-5 років.

У середині грудня місце посадки покривають 3-5-сантиметровим шаром листя, торфу. Це покриття знімають у третій декаді лютого. Один раз на кілька років цибулини викопують. Це потрібно робити у травні, коли тільки пожовкне листя рослин. Викопаний матеріал зберігають у сухому прохолодному місці, недоступному для мишей. За тиждень до посадки розділяють гнізда, відокремлюють дочірні цибулини від материнських. Усі первоцвіти – невибагливі рослини. Їх можна поливати в березні-квітні, якщо в цей час земля буде сухою. Щоб цибулини росли великими, можна додавати в землю 2-3-річний перегній з розрахунку 0,5 л банка на 1 цибулину. Для цього треба покласти перегній у лунку, в яку буде висаджуватися квітка.

Підсніжники і проліски розмножуються виключно насінням. Зацвітають рослини в 5-6-річному віці. У середині квітня, коли плоди цих рослин впадуть на землю, їх притрушують перегноєм.

Місця посадки первоцвітів краще орієнтувати на південь. Майже всі вони світлолюбиві, лише конвалії люблять тінь, а печіночниця – півтінь. Більшість з них добре почувається на окультуреному пухкому садовому ґрунті з великою кількістю перегною. Всі рослини протягом квітня-травня потребують рясного поливу і впродовж літа не переносять пересихання. Залежно від погодних умов поливають первоцвіти 2-3 рази на тиждень.

Насіння зазвичай висівають у спеціально підготовлені грядки. Ґрунт на них має бути пухким без грудок, рядки для посіву проводяться на відстані 10 см. Насіння ховають у ґрунт неглибоко: дрібне – до 0,5 см, велике – на 1 см. Дрібне, як пил, насіння висівають поверхнево, а потім після посіву придавлюють дощечкою. Якщо ґрунт не багатий на перегній, посіяне насіння потрібно ще покрити зверху перегноєм або торфом.

Викопування та пересадку цибулин роблять у той час, коли ці рослини перебувають у спокої, але раніше, ніж засохне все листя; якщо навесні – до цвітіння.

Рослини потребують догляду впродовж усієї весни і літа – це поливання і прополювання від бур’янів.

Сон-трава

Сон-трава любить відкрите місце, добре дренований ґрунт, позитивно сприймає вапнування. Розмножується насінням. При пізньому посіві коли квіти вже відцвіли) цвіте на третій рік. При посіві на початку червня свіжозібране насіння до осені встигає вирости в невеликі сіянці. Можна сіяти насіння і восени. Сходам сон-трави необхідні затінення і пухкий, непересихаючий ґрунт.

Підсніжник

Підсніжник невибагливий, розмножується дітками. Посаджений під покровом чагарників або дерев у пухкий, перегнійний ґрунт парку він може знайти собі другий дім. Розсаджують цибулини в серпні-вересні, глибина посадки – 10 см. Вийняті із землі цибулини не можуть довго лежати. Можна висівати і свіжозібране насіння. У цьому випадку квіти з’являться на п’ятий рік. Добре росте підсніжник на ґрунтах, багатих на вапно, у сонячних або напівзатінених місцях.

Іриси

Більшість ірисів добре приживається на удобреному підзолистому ґрунті, на відкритих сонячних місцях. Кращий час для розмноження розподілом кореневищ – після закінчення цвітіння. Усі дикорослі іриси також чудово розмножуються насінням, яке висівають восени. Сходи з’являються навесні, а іноді за рік; квіти – за 2-3 роки. Влітку їх потрібно добре поливати.

Тюльпани

Їх цибулини після засихання листя необхідно виймати із землі і підсушувати при температурі 25 °С. Цибулини ж, що залишилися в землі, навесні будуть цвісти слабо. У вересні цибулини висаджують у ґрунт, глибина посадки – 10-15 см. Восени вони вкорінюються. У цей час їх корисно підгодовувати кальцієм, калієм і фосфатом. Розмножуються тюльпани насінням і цибулинами-дітками. Посів роблять під зиму, цвітуть молоді тюльпани на 5-7 рік. Найлютіші вороги тюльпанів – вологість і миші. Тюльпани дуже люблять сонце і багатий на перегній ґрунт.

Медунка

Цим квітам потрібні перегнійний, вологий ґрунт і невелике затінення. Розмножуються поділом кореневищ і посівом насіння під зиму; сіянці цвітуть на 2-3 рік. Медунку потрібно висаджувати у затінку дерев.

Ряст

Ці квіти легко вирощуються з насіння. При посіві свіжозібраного насіння рослини зацвітають за пару років. Уважно стежте за дозріванням насіння рясту, оскільки їх плодики швидко розтріскуються та втрачають насіння. Висаджують ряст під покровом листяних дерев.

Анемона

Анемона любить тінь. Розмножують її насінням, поділом кущів і частинами кореневищ. Насіння треба сіяти відразу після збору. Квіти з’являються за два роки.

Білоцвіт

Ця рослина розмножується цибулинами-дітками або насінням. Насіння сіють відразу після його дозрівання у вологий, злегка торф’янистий незадернований ґрунт. Цибулини розсаджують у серпні-вересні на відстані 10 см у тіні дерев. Глибина посадки – 8 см. Квіти з’являються на 6-7 рік.

Пролісок

Пролісок найкраще росте у світлому листяному лісі, на пухкому перегнійному ґрунті. Він прекрасно розмножується як насінням, так і цибулинами-дітками. Насіння висівають свіжозібране. Квіти з’являються за три роки. Глибина посадки цибулин – 7-8 см.

Адоніс, або горицвіт

Сіють насіння відразу після його збору. Сходи з’являються навесні або за рік, здатність до сходження невисока. Цвіте на четвертий рік.

Незабудка

Незабудки розмножуються насінням, дозрілим у червні-липні. Сіють їх у будь-які терміни. Квіти з’являються на другий рік.

Крокус, або шафран

Ці квіти невибагливі до ґрунту, але він має бути рихлим. Гнойове добриво застосовувати не можна. Розмножується крокус як насінням, так і бульбоцибулинами-дітками, глибина посадки – 6-10 см. Насіння сіють відразу після бору. Цвіте крокус на третій рік. Бульбоцибулини саджають наприкінці літа на глибину 7-10 см і на такій же відстані одна від одної. Рослина надає перевагу сонячним місцям.

Конвалія

Розмножують конвалію відрізками кореневища з однієї верхівкової бруньки, і вже на другий рік рослини зацвітають. Посадку проводять двічі на рік: навесні та восени – в пухкий, вологий, але без застою води ґрунт на глибину 4 см. Особливо полюбляє конвалія мульчування сумішшю листового ґрунту з деревною золою 1:1. Листову землю отримують так: копають яму 50х50 см,складають туди листя, кладуть трохи макулатури, поливають кухонними відходами, кладуть дощових черв’яків, прикривають шаром торфу. Кілька разів усе перелопачують, щоб отримати однорідну масу. Конвалія – рослина вологолюбна, тому висаджують її нижче рівня ґрунту в саду на 12 см. Догляд за квітами: розпушування ґрунту та видалення бур’янів, внесення перепрілого компосту, мульчування.
Особливості вирощування лікарських рослин

Усім відома величезна користь лікарських трав. Навчитися вирощувати їх не складно. Як правило, єдине, що дійсно потрібно, – сонце.

Дуже мало видів, які дають нормальний урожай у тіні або хоча б півтіні. Особливо необхідне сонце ефіроолійним рослинам. Чим яскравіше сонце, тим більше вони накопичують діючих речовин. У півтіні добре почуваються лише валеріана, котівник, кропива. Більшість лікарських рослин, будучи за своїм походженням дикорослою, не надто вимоглива до поживності ґрунту; безсмертник піщаний взагалі здатний рости на чистих пісках. Крім того, поживність ґрунту легко регулюється підгодівлею. Більш чутливі вони до механічного складу. Для рослин, сировиною яких є корінь, потрібні пухкі, добре дреновані ґрунти. З рослин, у яких заготовляють наземну частину, дуже чутливі до пухкості ґрунту м’ята й естрагон. Рихлість ґрунту і відсутність на ньому щільної кірки дуже важливі при розмноженні лікарських рослин насінням, оскільки у багатьох з них дрібні і слабкі сходи.

Зупинимося на найвідоміших видах трав окремо.

Валеріана лікарська

Зазвичай у дикоростучої валеріани довжина кореневища – 5 см, а якщо виростити цю рослину на грядці, довжина його збільшиться до 15 см. Наприкінці літа пройдися сирими і заболоченими лісовими узліссями та галявинами і збери насіння валеріани лікарської, а на початку листопада посій його у землю. Висіяти насіння можна і навесні, і восени. Але більше року насіння не зберігайте – воно не зійде. Насіння висівають у добре і глибоко оброблений ґрунт, куди корисно внести компост, а якщо земля кисла – то й вапно. Найкраще насіння висівати рядами, відстань між якими – 45 см. Закладати насіння треба на сантиметр на суглинних ґрунтах і на 2 см – на більш легких. Виносить валеріана лікарська і затінення, адже дика валеріана часто росте під тінню чагарників і дерев. Хоча валеріана у природі воліє вологого ґрунту, раніше вважалося, що краще коріння можна збирати лише з сухих і високих місць. Перевірте це і спробуйте висадити валеріану на сухих легких ґрунтах і навіть на кам’янистих схилах. Засіяне валеріаною поле може давати врожай кілька років. А щоб рослини культурної валеріани не вироджувалися, між ними садіть час від часу дику. Кореневище валеріани викопуйте на другий рік, а щоб воно було більш міцним, обрізайте квітконосні стебла, що з’являються влітку. На насіння залишайте найкращі рослини, їх рясно поливайте і ретельно удобрюйте.

Горицвіт

Горицвіт любить рости на вапняному ґрунті та зігрітих сонцем пагорбах. Тому розводити його слід на відкритому сонячному місці, на ґрунті, що містить вапно або удобреному вапном. Культивують цю рослину також у садах. Тоді сіянці висаджують на грядки з торф’яної землі з домішкою вапна. Насіння восени засипають вологим піском, а навесні висівають у ящик або парник. Коли насіння зійде і сіянці підростуть, молоді рослини пересаджують у ґрунт рядами на відстані від 15 до 25 см одна від одної. На зиму для убезпечення рослин від вимерзання їх потрібно покрити листям.

Алтея лікарська

Вирощувати її досить просто. Ґрунт повинен бути родючим, піщаним або глинистим, зораний на 20 см. Зазвичай ділянку, де буде вирощуватися алтея, скопують з осені на глибину 20-25 см, вносячи попередньо на 1 м2 5-6 кг добре перегнилого гною або компосту. Ранньою весною, коли зійде сніг, ділянку боронують граблями, рихлять мотикою на 4-5 см, якщо він за зиму сильно ущільнився, і розрівнюють граблями. Потім ділянку злегка ущільнюють і в борозни на глибину 2-3 см сіють насіння алтеї з міжряддям у 45-60 см за нормою 1 г/м2. Для посіву краще використовувати насіння, що полежало 2-3 роки. Для прискорення появи сходів насіння можна замочити у воді на 3-5 діб. При згущених сходах посів проріджують, залишаючи на 1 м грядки 10-15 рослин. При гарному догляді добрий урожай коренів можна отримати у перший рік.

Оман високий

Обробляють оман звичайним способом, висівають насіння на початку весни чи пізньої осені на глибину 2-3 см з міжряддям 60 см, на 1 м грядки висівають близько сотні насінин. Оман можна розмножувати ще й відрізками кореневищ або вирощувати з насіння розсаду, потім висаджуючи її в добре удобрений ґрунт.

Буркун лікарський

Для буркуну потрібен ґрунт, удобрений фосфорними і калійними добривами. Насіння піддають скарифікації (це поверхневе ушкодження твердих важкопроникних для води оболонок насіння). Буркун висівають рано навесні на глибину 2-3 см з міжряддями 45 см, з розрахунку 200 насінин на 1 м грядки. Буркун переносить посуху, добре росте на різних ґрунтах, проте не любить кислий і перезволожений ґрунт. Зимує у буркуна лише коренева шийка з бруньками відновлення, які витримують великі морози, проте рослина не любить затоплення талими водами.

Материнка звичайна

Зростає материнка, або душиця, зазвичай у сонячних місцях, розмножується насінням і кореневищами. Вирощують її в одному місці кілька років поспіль, тому ґрунт має бути добре удобреним: на 1 м2 вносять до 5 кг гною і 30 г суперфосфату. Насіння душиці передпосівної підготовки не вимагає. Висівають її у травні в ущільнене ложе на глибину 1 см з міжряддям 45 см. Ґрунт має бути ретельно вирівняним. На 1 м грядки – близько 1 тис. насінин (0,1 г). Після посіву грядку злегка поливають. Душицю треба прополювати від бур’янів. При розмноженні кореневищами душицю пересаджують рано навесні або у вересні й поливають. У перший рік рослини не плодоносять.

Звіробій продірявлений

Звіробій переносить холод, любить світло і за нормальних умов на одному місці може рости років десять. Тому ґрунт має бути добре удобрений: на 1 м2 внести 5-7 кг гною. Насіння висівають на світлих та очищених від бур’янів ділянках. Важливо, щоб на таких ділянках не застоювалися весняні води. Сіяти рослину краще під зиму, за тиждень-другий до морозів. Висівають звіробій поверхово з міжряддями 45 см. На 1 м грядки сіють 1500 насінин (0,15 г). При появі сходів звіробою грядки прополюють, міжряддя розпушують. За потреби звіробій можна прополювати ще кілька разів.

Ромашка аптечна

Найкраще сіяти ромашку в першій декаді серпня. Підзимовий посів – за 10-12 днів до морозів; весняний – як тільки розтане сніг. Ширина міжрядь – 45 см. Норма висіву – 0,3 г/м2. Глибина загортання при озимому та осінньому посіві – 1-1,5 см, при пізньому – не глибше 0,5 см. Насіння після посіву присипають торф’яною крихтою. Посіви потребують розпушування та прополювання бур’янів.

Вовчуг польовий

Перед весняним посівом насіння вовчуга потребує скарифікації. Ділянку для вирощування цієї рослини обирають на попередньому місці овочевих культур. Осіннє перекопування ділянки проводять на глибині до 30 см. Рано навесні ґрунт спочатку боронують, злегка ущільнюють і висівають насіння на глибину 2-3 см, з міжряддям 45 см і нормою висіву 1 г/м2. Після сходів залишають 6-8 рослин на погонний метр. Ґрунт, де вирощують вовчуг, також вимагає удобрення гноєм.

Шавлія лікарська

Ця рослина любить світло і тепло, добре переносить посуху. Однак у холодні зими вимерзає. Не можна створювати ділянку біля польових доріг – рослина дуже забруднюється пилом. Не любить шавлія і надлишку вологи. Ґрунт розпушують граблями на 3-7 см, прикопують і сіють насіння. Висівають шавлію (найкраще пророщене насіння) рано навесні на глибину 3-4 см, з міжряддям 46-60 см і нормою посіву 0,8 г/м2. Посіви рихлять, прополюють, помірно поливають.

Кубушка

Можна спробувати повернути кубушку в водойми, де її вже немає. Збір насіння кубушки здійснюється у період його дозрівання. У той час коробочка стає м’якою, намічається розподіл її на окремі частини – дольки. Період дозрівання припадає на кінець серпня – першу половину вересня. Яка техніка посіву кубушки асінням? Підпливають на човні до заростей кубушки. Коробочку з насінням зрізають

з таким розрахунком, щоб при ній залишалася стеблинка завдовжки 10-15 см. Коробочки складають у човен на шматок брезенту, в корзину або пакет.

Для остаточного дозрівання насіння коробочки висипають у звичайн у рибальську морду, сплетену з прутів шелюги, але без горловини. Морду прикріплюють вертикально до кілка, міцно забитого в дно водойми. Верхній кінець морди височить над рівнем води на 15-20 см. Низ її обшивають шматком мішковини, який повинен бути довшим за кінець морди настільки, щоб можна було його зав’язати. Коробочки, поміщені в таку морду, через кілька днів розпадаються на окремі часточки з насінням, які 10-15 днів тримаються на поверхні води.

Протягом цього часу оболонка часточок руйнується, і чорне, ніби лаковане, зріле насіння опускається на дно морди. Якби кінець морди не був обшитий мішковиною, то насіння прослизало б між її прутиками.

Після дозрівання насіння морду перетягують у човен, розв’язують мішковину і висипають насіння в приготовлений посуд.

Цілі, нерозділені коробочки кубушки або її часточки залишаються в морді. Мішковину знову зав’язують і морду повертають у воду на старе місце. Так поступово відбувається дозрівання насіння. Морда поповнюється новими зрізаними коробочками доти,поки можна їх збирати.

При посіві виходять з розрахунку 6-7 кг насіння на 1 га водойми.

Посів проводиться з човна або берега розкидом, не пізніше двох днів після збору насіння, тобто тієї ж осені.
Вирощування грибів
Лісові гриби можна успішно штучно вирощувати – «висівати» спорами. Є кілька способів посіву грибів.

Наприклад, можна старі, перезрілі капелюшки грибів покласти на новому місці під деревами і прикрити їх зверху мохом або опалим листям. Щоб збільшити ймовірність сходів грибів, потрібно час від часу зволожувати лісову підстилку в тому місці, де знаходяться капелюшки грибів.

Дещо вдосконалений спосіб посадки білих грибів: капелюшки білих грибів (зрілих) зрізалися, переверталися нижньою стороною вгору і доставлялися до місця посадки, де їх розрізали на невеликі шматочки та підсушували на сонці.

У місці посадки дерев’яною лопаткою піднімали верхній шар дернини, куди клали посадковий матеріал, після чого дернина злегка ущільнювалася.

Урожай грибів – мінімум за 2 роки. А можна просто капелюшок дозрілого гриба покласти на аркуш чистого паперу – за добу на папір висипляться спори гриба, якими можна робити посів.

Грибники-ентузіасти запропонували ще один спосіб: капелюшки дозрілих грибів вкладаються у посудину з дощовою водою і витримуються там близько доби. Потім цим грибним місивом, що містить мільярд спорів, поливають ту ділянку лісу, в якій раніше не росли гриби.

Таким чином можна виростити у себе білі гриби на плантації площею 12 м² і збирати урожай по 50-60 першосортних білих грибів з 1 м². Щоправда, ділянку під посів потрібно спеціально готувати: покласти свіжий кінський гній шаром 12-15 см, потім зверху суміш, що складається з 4 частин дерену, 3 частин прілого листя, 2 частин гнилого дерева та 1 частини глини.

Цими прийомами гриби можна вирощувати як у себе на городі, так і в лісі. Білі гриби можна розводити ще й так.

У другій половині серпня – на початку вересня підшукуються великі білі нечервиві гриби, у яких низ капелюшка зелений (вони в цей час зустрічаються частіше, ніж дрібні). Потім підбирається хороша багатостовбурна (два або три) береза 30-40-річного віку, що зростає або на підстилці з гниючої хвої, листя і гілочок, опалих з дерев, або ж у місцях, де була дрібна трава білоус. За наявності високої трави або осоки, а також у низинах, де довго стоїть весняна вода, займатися розведенням білих грибів не рекомендується.

Зробивши під березою по колу від стовбура 3-4 невеликі ямки глибиною 2-3 см, на відстані близько 1 м, у них закладається щіпка зеленої грибної маси, яку потім рисипають землею. Вся ця нехитра операція проводиться по можливості в сиру, але без стійких дощів і посух погоду. На третьому році в період, коли достигає малина в міських садах, протягом місяця через кожні 2-3 дні грибник спостерігає за результатами «посіву».

Поради грибникам:
- - Ніколи не куштуйте у лісі сирі гриби.
  - Не кладіть у кошик незнайомі та малознайомі гриби.
  - Не беріть гриби, в яких на основі ніжки є клубнеподібне потовщення, покрите розірваною оболонкою.
  - Не збирайте перерослі старі гриби – у таких грибах накопичено багато токсичних речовин.
  - Гриби краще збирати при мряці або великій вологості повітря. У спеку і посуху в грибах дуже швидко накопичуються токсини.
  - Не беріть гриби поруч з автомобільними дорогами та біля міст. У таких місцях гриби буквально просякнуті вихлопними газами та іншими отруйними відходами.
  - Не збивайте ногами непотрібні Вам грибочки. У лісі вони комусь і знадобляться. Не варто забувати – в лісі Ви просто гість.