Оточуюче середовище включає величезну кількість факторів, що визначають якість нашого життя та прямо чи опосередковано впливають на самопочуття і стан здоров’я людини.

В сучасних умовах люди більшість часу проводять в приміщеннях: на роботі та вдома, знаходячись в оточенні оздоблювальних матеріалів, предметів інтер’єру та різноманітних приладів.

Деякі з них можуть бути більш дешевими, функціональними, симпатично виглядати, але при цьому виділяти емісії, що складаються з різних небезпечних речовин. Ці речовини можуть сприяти виникненню цілого букету хронічних захворювань, з яких астма чи не найлегша.

Застосування екологічних технологій – одна з найпомітніших тенденцій для того, щоб зробити оточуюче середовище більш безпечним та якісним. Товари та вироби виготовлені за такими технологіями демонструють свою екологічну перевагу, що підтверджується екологічною сертифікацію та ідентифікується спеціальними знаками екологічного маркування згідно вимог міжнародного стандарту ISO 14024:

Країни північної Європи	Країни ЕС	Канада	Росія	Китай	Німеччина

Таке маркування свідчить по загальну екологічну перевагу сертифікованої продукції з врахуванням всіх можливих екологічних характеристик, показників безпеки та можливих ризиків.

В цьому розділі ми розглянемо окремі аспекти, пов’язані з застосуванням деяких матеріалів для оздоблення та їх екологічних аналогів.

• Матеріали для підлоги

  Найдоступнішим і одним з найпопулярніших підлогових покриттів є лінолеум, який виробляється з ПВХ. Щоб матеріал був еластичним, виробники додають до його складу пластифікатори (фталати). Ці речовини можуть спричинити негативний вплив на здоров’я людини. Фталати та ефіри фталатів при попаданні в організм можуть викликати проблеми з нирками і печінкою, знижують імунітет, можуть стати причиною безпліддя або розвитку онкологічних захворювань. І це ще не все. Вироби з ПВХ можуть містити хром, свинець, кадмій, формальдегіди, свинець та інші небезпечні для людини і довкілля речовини.

  При цьому безпечних технологій з переробки такої продукції не існує. Можливості для повторного використання виробів з ПВХ мінімальні. Вони знищуються в печах сміттєспалювальних заводів або повільно розкладаються на звалищах, і в обох випадках це забруднює довкілля токсичними речовинами, зокрема діоксинами, які мають ефект накопичення (кумулятивний ефект) в організмі людини. До речі, діоксини – речовини, що утворюються в результаті роботи сміттєспалювальних заводів – можуть поширюватися на кілька тисяч кілометрів, забруднюючі повітря, питну воду та харчові продукти. Потрапивши в організм людини, вони не виводяться, провокуючи низку хронічних захворювань у людини, у т.ч. онкологічних.

  Саме тому багато виробників і споживачі відмовляються від продукції з ПВХ.

  Відмовтеся від застосування продукції на основі чи з вмістом ПВХ. Як підлогове покриття можна використовувати лінолеум з гуми та інших більш екологічних матеріалів, паркет, керамічну плитку або пробку. Більше того, саме підлоги з природних матеріалів дозволяють створити в кімнаті затишну атмосферу. Втім, і тут є свої підводні камені. Наприклад, використання некондиційного лаку для паркету. Він «вбиває» екологічні властивості такого підлогового покриття. Лак часто може виділяти ксилол і толуол, які подразнюють слизову оболонку, очі, можуть викликати порушення в нервовій системі.

  В останні роки великим попитом користується ламінат, що виготовляється на основі деревної стружки і паперу. Це підлогове покриття імітує натуральне дерево і може стати непоганим замінником більш дорогого паркету. Однак неякісний ламінат може виділяти формальдегіди, надлишок яких в організмі може негативно позначитися на імунній та нервовій системах. Крім того, ці речовини підвищують ймовірність виникнення раку.

• Двері та вікна

  Двері також нерідко виробляються з пластика, однак виробники пропонують вироби і з інших матеріалів, зокрема, з деревостружкових плит (ДСП, ДВП, ОСБ, МДФ). Втім, багато хто стверджує, що і ці матеріали можуть чинити негативний вплив на організм. І ця думка небезпідставна, адже матеріали виготовляються з стружки і тирси, які скріплюються за допомогою синтетичних формальдегідних смол, що підвищують термін експлуатації і міцність готового виробу.

  Втім, все частіше виробники застосовують карбамідні смоли, модифіковані меламіном, що знижує токсичність матеріалів. Ще більш безпечні МДФ-панелі, які виконуються з додаванням лігніну. Також слід знати, що в ОСБ-панелях (з пресованих щеп великого розміру) використовується менша кількість матеріалу для скріплення, що поліпшує показники безпеки виробів з них.

  На екологічну безпеку деревних плит (а також дверей і вікон з масиву дерева) впливає якість використаної у виробництві сировини. Деревина, яка піддавалася хімічним або радіаційним впливам, протягом довгих років зберігає в собі накопичені речовини. Тому виробники повинні вкрай уважно підходити до вибору постачальника матеріалів.

  Вважається що найбезпечнішими є вироби з натурального масиву. Таку продукцію випускають як зарубіжні, так і українські підприємства. Двері з масиву коштують дорожче своїх деревостружкових конкурентів, але при цьому важливо розуміти якими матеріалами оброблялась деревина, наскільки засіб для обробки є безпечним щодо вмісту токсичних речовин.

  І ще раз про шкоду матеріалів з ПВХ. Саме з ПВХ виробляється більшість вікон, тому слід приділяти увагу, з якого матеріалу виготовлені навіть самі сучасні та теплозберегаючі вироби.

• Шпалери

  Головним матеріалом для стін, безумовно, є шпалери. При виборі шпалер рекомендується звертати увагу на повітропроникність матеріалу з якого вони виготовлені. Гарні характеристики, як правило, притаманні шпалерам на паперовій чи рослинній основі. Фахівці рекомендують оздоблювати ними спальні та дитячі кімнати, де ми і наші діти проводимо досить великий проміжок часу.

  При виборі вінілових шпалер слід купувати тільки якісні вироби. Продукція з неякісних матеріалів може виділяти бензол, який без перебільшення можна назвати одним з найсильніших канцерогенів.

• Фарби

  Фарба — звичайний продукт, який є в кожному домі і який стає небезпечним відходом, якщо неправильно зберігається або викидається. Більшість фарб складаються з чотирьох основних компонентів: смоли, розчинника, пігментів і різних добавок. Смола – головний інгредієнт. Вона формує шар або плівку на забарвлюваній поверхні. Цей компонент достатньо безпечний і включає льняні, акрилові або інші синтетичні смоли.

  Розчинник зберігає фарбу в рідкій формі. У масляних фарбах розчинник робиться з певних фракцій при перегонці нафти і може включати небезпечні речовини: мінеральні спирти, толуол і ксилен. У водоемульсивній фарбі як розчинник використовується звичайна вода. Пігменти додають фарбі колір і непрозорість. У сучасних фарбах в основному використовуються наступні пігменти: оксид титану, оксид заліза, сульфат кальцію, глина або силікати. Ці пігменти відносно нетоксичні. Проте деякі яскраво забарвлені пігменти можуть містити важкі метали: хром, кадмій або миш'як.

  Фарба також може містити різні добавки: стабілізатори, що запобігають погіршенню стану фарби в банці, сикативи, що допомагають утворенню плівки, загусники, що полегшують використання, і консерванти, які уповільнюють зростання грибків. Добавки бувають різними за складом, від небезпечних до безпечних. Особливо токсичні фарби і лаки з розчинниками, перш за все при вдиханні випаровувань, що виділяються під час їх нанесення і висихання. Не застосовуйте їх для внутрішніх оздоблювальних робіт! Летючі органічні розчинники можуть викликати дерматити, вражати дихальні шляхи, викликати гострі алергічні реакції.

  Для того, щоб максимально себе забезпечити від шкідливих впливів від фарб, краще віддати перевагу вододисперсійним або натуральним – казеїновим і вапняно-казеїновим фарбам, і наносити мінімальну кількість шарів. При цьому бажано не знаходитися в приміщенні під час фарбування і не забувати про хорошу вентиляцію квартири.

  Купуючи лаки або фарби для ремонту, завжди звертайте увагу на написи «тільки для зовнішніх робіт» або «для внутрішніх робіт». У приміщенні можна використовувати тільки матеріали для внутрішніх оздоблювальних робіт. Також звертайте увагу на знаки екологічного маркування, що вказують на поліпшені екологічні характеристики продукту.

  Ніколи не викидайте рідку фарбу в сміття і не виливайте її в каналізацію. Таке позбавлення від фарб може привести до забруднення довкілля, зокрема – водоймищ і вплинути на якість питної води.

• Меблі

  Сьогодні найпоширенішим матеріалом, який використовується при виробництві меблів, є ДСП.

  Деревинно-стружкові плити, або ДСП, вперше з'явилися на початку минулого століття, і з 30-х років вже стали серійним продуктом. Виготовляють їх таким чином: в умовах високої температури і сильного тиску дрібну деревинну стружку пресують в плиту, додавши в неї компонент, що пов'язує, – штучну смолу (формальдегід). Після цього ДСП облицьовується плівками на основі термореактивних полімерів.

  Велика частина сучасних меблів виготовляється з ДСП, що містять карбамідформальдегідні, або фенолформальдегідні смоли. З цих плит можуть виділятися такі шкідливі речовини, як формальдегід і фенол.

  На що звернути увагу? Перш ніж розмістити в кімнату меблі з ДСП, пам'ятаєте наступне:

  1. Формальдегід офіційно визнаний канцерогеном, тобто речовиною, здатною викликати ракові захворювання. Це безбарвний і такий, що сильно пахне газ, і часто його неважко виявити по специфічному запаху. Формальдегід подразнює слизові оболонки очей, носа, гортані, а його високі концентрації здатні викликати напади астми. Формальдегід застосовується не тільки для виробництва ДСП. Окремо або в комбінації з іншими хімічними речовинами він використовується для виготовлення смол, пластиків, як компонент клеїв і пластирів, а також у якості консерванту в деяких фарбах.

  2. Під впливом тепла швидкість виділення шкідливих речовин збільшується. Тому ДСП не рекомендують класти під підлогу для утеплення. А меблі з ДСП категорично забороняється ставити до батареї.

  3. ДСП виділяє формальдегіди не менше 14 років. Найбільші емісії меблів з ДСП припадають на перші півтора року експлуатації виробу. У разі, якщо Ви не можете відмовитися від використання меблів з ДСП, при покупці обов'язково (!) як мінімум вимагайте санітарно-гігієнічний висновок на виріб, а у разі якщо Вам пропонують «екологічний виріб» – екологічний сертифікат, в якому є посилання на відповідний стандарт.

  4. Зверніть увагу на якість обробки, а саме: перевірте, чи добре зафарбовані або обклеєні ламінатом торцеві поверхні панелей і приховані порожнини. Небезпечним може бути також погано оброблені краї і сколи ДСП (для безпеки необхідно обов'язково ізолювати відкриті ділянки). При покупці виробів з ДСП зверніть також увагу на те, до якого «класу емісії» вільного формальдегіду вони належать – найбільш безпечним вважається матеріал, що належить до класу Е-1 (до 10 міліграм формальдегіду на 100 г абсолютно сухої деревної плити).

  У разі, якщо Ваше робоче місце чи домівка вже заставлена меблями з ДСП, частіше провітрюйте кімнати, а з часом спробуйте її замінити.