Екологічна сертифікація продукції відноситься до добровільних видів сертифікації. Об’єктами сертифікації є харчові продукти, різноманітні товари та вироби, послуги, об’єкти нерухомості тощо. Екологічній сертифікації не підлягають лікувальні засоби та тютюнові вироби.

Екологічні стандарти на продукцію визначають переваги певної категорії продукції чи послуг відносно їх впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу.

Такі стандарти встановлюють додаткові критерії до чинних державних вимог відносно походження та якості сировини чи матеріалів; екологічних характеристик, енергоємності і ресурсоємності виробництва; виключають застосування трансгенної продукції, особливо токсичних речовин, потенційно небезпечних харчових домішок; значно обмежують обсяги (концентрацію) потенційно небезпечних хімічних речовин у готовій продукції; сприяють зменшенню утворенню відходів виробництва та споживання.

У світі існують кілька десятків національних та міждержавних сертифікаційних систем які здійснюють оцінку відповідності продукції згідно ISO 14024 (ДСТУ ISO 14024) і входять до складу міжнародної організації Глобальної мережі екологічного маркування (GEN).

Найбільш поширені в Україні знаки екологічного маркування:

Країни північної Європи	Країни ЕС	Канада	Росія	Китай	Німеччина

За законодавством України товаровиробникам забороняється використовувати у формі самодекларацій такі неперевірені (документально не підтверджені) твердження відносно продукції, як «екологічно чистий», «екологічно безпечний», «екологічно сприятливий», «сприятливий до ґрунту», «не забруднюючий», «зелений», «сприятливий до природи» та «сприятливий до озону» тощо.

Екологічно сертифікованою продукцією слід вважати ту, яка має сертифікат підтвердження відповідності та відмічена знаком екологічного маркування який належить певній сертифікаційній системі.
Більш детальніше про екологічну сертифікацію та маркування в Україні.