Портал споживача

Косметичні засоби:

  • термін придатності яких менше 6 місяців;
  • товари сумнівного походження в місцях несанкціонованої торгівлі;
  • які містять:
Ceteareth і PEGпродукти нафтопереробки, які можуть містити різні домішки, що викликають онкологічні захворювання;
DMDM Hydantoinвикликає алергію і подразнення, провокує виникнення онкологічних захворювань;
Fluorideтоксичний для нервової системи, при вмісті в зубних пастах викликає потемніння зубів;
Fragranceвикликає алергічні реакції, руйнує нервову і гормональну системи;
Hydroquinoneвикликає подразнення;
Triclosanпри взаємодії з водою утворює токсичні продукти які руйнують ендокринну систему;
Triethanolamineсерйозний алерген і подразник.

Сонцезахисні засоби, у складі яких:

Oxybenzone - < 7% zinc oxide або titanium dioxide.під впливом сонячного світла і ультрафіолетових променів ця речовина може виробляти побічні речовини, які викликають алергію або рак шкіри;

Антивікову косметику з вмістом Lactic acid, Glycolic acid, AHA, BHA.

Дитячу косметику, яка містить 2-Bromo-2-Nitropropane-1,3 Diol, BHA, Boric acid, Sodium borate, Dibutyl phthalate & toluene, DMDM Hydantoin, Oxybenzone, Triclosan.


Дитячі іграшки та канцтовари з полівінілхлориду (ПВХ або PVC) та вмістом меламіну.


Мийні та чистячі засоби у складі яких:

аніонні ПАР (А-ПАР), гіпохлорит натрію, нафтові дистиляти, нашатирний спирт, феноли і крезоли, нітробензол, формальдегідвикликають алергічні реакції та онкологічні захворювання, вражають верхні дихальні шляхи, серцево-судинну систему.

Одяг та взуття з синтетичних матеріалів для повсякденного життя.


Текстильні вироби, що не пройшли екологічну сертифікацію на відповідність стандартам Oeko-Tex Standard 10 або Oeko-Tex Standard 200 або за схемами екологічного маркування.


Будівельні та лакофарбові матеріал:

  • з «коліс», - рівень радіонуклідів та важких металів в таких матеріалів може перевищувати допустимі норми в рази;
  • які мітять формальдегіди, фталати, летучі органічні сполуки (ЛОС або VOC), полівінілхлориди (ПВХ або PVC).

Також, краще не купувати фарбу, що містить толуол, ксилон, хром, кадмій, миш'як.


Більш як 60% житла в Україні може бути небезпечним для здоров'я людей.

За оцінками експертів, більш як 60% житла шкідливі й потенційно небезпечні для людей, які проживають у ньому. У зв'язку з тим, що сучасна людина проводить у квартирі або офісі 85-90% свого часу, речовини, які містяться в повітрі приміщень, становлять серйозну небезпеку для здоров'я. Сьогодні питання безпеки житла для здоров'я відходить у українців на другий план. Визначальним чинником при виборі житла є ціна – так відповіли 97% опитаних. Разом з тим, такі чинники, як екологічна чистота будівельних і оздоблювальних матеріалів, екологічність регіону турбує близько 55% населення... При цьому близько 60% опитаних упевнені, що будівельні й оздоблювальні матеріали не впливають на здоров'я людей.

Серед найбільш небезпечних матеріалів, які можуть виділятися в житлових і офісних приміщеннях, експерти назвали азбест, який міститься в шифері і азбестових трубах, фенол і формальдегід, які містяться в ДСП, лінолеумі, мінеральній ваті, килимах. Також небезпеку становлять ацетон, бутанол, толуол, які містяться в лаках і фарбах.

Велику небезпеку становлять важкі метали. Наприклад, металопластики можуть містити свинець. Пил, що утворюються від зношеності таких матеріалів, потрапляє в легені і призводить, наприклад, до розладу психіки у дітей. Важкі метали, такі як кобальт, нікель і хром, можуть міститися в промислових відходах, використовуваних для виготовлення бетону, цементу, барвників. Категорично не можна використовувати всередині приміщень матеріали, що при використанні виділяють пил. При зношенні таких матеріалів у повітря піднімаються найдрібніші частинки лаків, синтетичних килимів, лінолеуму, мінераловатних утеплювачів, фарб. Люди повинні дуже уважно ставитися до вибору матеріалів і перевіряти наявність сертифікатів якості як у магазинах, так і на ринках. Це єдина можливість придбати меблі, будівельні й оздоблювальні матеріали, які матимуть найменший вплив на організм людини та довкілля.


Електропобутову техніку та електронні прилади старих модифікацій, – у Вас виникнуть складнощі з їх ремонтом та адаптуванням до сучасних комунікаційних систем, програм обслуговування чи програмного забезпечення, і т. і.

Замість принтера, сканера та копіра для роботи вдома чи невеликому офісі краще купити мультифункціональний пристрій.

Не варто купувати одноразових пакетів, продукції в зайвій упаковці (коробках, пакунках тощо).

По можливості не купуйте дрібно фасовані товари та одноразовий посуд.

Намагайтеся не купувати зайвих речей, щоб непотріб не накопичувався у Вашому домі.

Речі, які не використовуються, краще продати, віддати сусідам, друзям чи в спеціальні пункти прийому організацій соціального спрямування.


Харчові продукти:

  • які пропонуються в несанкціонованих місцях торгівлі;
  • несвіжі;
  • з пошкодженою чи сумнівною упаковкою;
  • з невластивим терміном зберігання, (наприклад, термін зберігання «біо-кефіру» не повинен перевищувати 10 діб);
  • що містять ГМО чи з вмістом трансгенної продукції;

Генетично модифіковані організми (ГМО) – продукція рослинного, тваринного походження, аквакультури, генетичний матеріал яких був змінений шляхом, що не відбувається в природних умовах, на відміну від схрещування або природної рекомбінації.

Незважаючи на те, що більшість транс генних рослин відрізняються від своїх аналогів наявністю тільки зміненого білка, харчова продукція з цих рослин належить до категорії «нова їжа». Звідси виникла необхідність розроблення критеріїв і методичних підходів до методико-біологічної оцінки такої їжі, над якими працювали вчені різних країн.

Регулювання питань забезпечення біобезпеки у генно-інженерній галузі на міжнародному рівні, здійснюються, передусім, у

рамках природоохоронної діяльності ООН, а також у межах регіональних міждержавних утворень (наприклад, Європейський союз).

Існує й інша точка зору, не про можливі негативні наслідки від використання ГМО, а про право споживача на достовірну інформацію (тобто питання захисту прав споживачів).

ГМ – рослини створюють для того, щоб:

  • змінити певні агрохімічні та фізіологічні характеристики рослин (забезпечити стійкість до окремих гербіцидів, до шкідників та хвороб, до засолення, дії високих та низьких температур);
  • змінити якість кінцевої продукції (колір, склад, тривалість зберігання, термін зберігання, термін дозрівання);
  • вирішити питання очищення довкілля від органічних забруднень і від важких металів.

На сьогодні трансформовано 140 видів рослин, але комерціалізовано (отримано дозвіл на вирощування у відкритих системах з промисловою метою на використання як харчових продуктів, або, як корму для тварин) відносно малу їх кількість і жодних негативних наслідків від використання ГМО не встановлено.

Ризик у генній інженерії – це ймовірність здійснення небажаного впливу генетично модифікованого організму на довкілля, збереження і стійке використання біологічної різноманітності, що включає здоров'я людини внаслідок передачі генів.

Потенційна небезпека ГМ – культур:

  1. Перенесення генів:
    • зміна дикорослих видів рослин;
    • зміна генетично не модифікованих культур;
    • проникнення у харчові ланцюги;
    • виникнення стійкості до антибіотиків.
  2. Загроза для довкілля:
    • толерантність до комах;
    • толерантність до гербіцидів.
  3. Стійкість до вірусів:
    • зміна структури оболонки вірусу;
    • утворення нового вірусу;
    • посилення симптомів захворювання.
  4. Харчова небезпека:
    • зміна біологічної і харчової цінності продуктів;
    • алергенність;
    • мутагенність;
    • зміна імуномодулювальних властивостей;
    • монадо – і ембріотоксичність, тератогенність.
    • складі яких є потенційно небезпечні чи підозрілі харчові домішки;
    • з незрозумілим вмістом окремих інгредієнтів, (наприклад, вміст ароматизатора ідентичному натуральному)

У складі багатьох продуктів харчування, можна зустріти інгредієнт «ароматизатор, ідентичний натуральному». Натуральні компоненти, що надають їжі приємний смак і насичений аромат, занадто дорогі, тому в лабораторних умовах створюють їх штучні аналоги, використовуючи певні хімічні сполуки.

До ароматизаторів ідентичних натуральному відносяться харчові домішки які отримані хімічним синтезом або виділені хімічним методом з сировини рослинного чи тваринного походження.

Ідентичні натуральним ароматизатори можуть містити в своєму складі як натуральні компоненти так і синтетичні речовини або їх суміш.

Такі ароматизатори найбільш популярні при виробництві кондитерських виробів та солодких газованих вод.

Виділяють три види харчових ароматизаторів: натуральний, штучний та ідентичний натуральному. Перший виготовляється з природних ароматичних речовин: наприклад, справжніх пелюсток троянди, листя м'яти, жасмину. Натуральні ароматизатори можуть мати як рослинне, так і тваринне походження. У штучних добавках немає жодного подібного інгредієнта: вони повністю зроблені штучно, в лабораторіях, і в природі не зустрічається аналогів таких речовин.

Хоча за своїм складом і ароматичним властивостям вони можуть бути трохи схожі на натуральні ароматизатори.

Ароматизатори, ідентичні натуральним, займають проміжне місце між описаними вище видами. Велика частина їх складу, а іноді й повністю вся речовина теж синтезовано в лабораторіях, але їх хімічний склад максимально наближений до натуральних аналогів. Це означає, що приблизно 80-90% елементів певної природної сировини входять до складу цих ароматизаторів. Всі 100% вчені поки не можуть виявити: вони виділяють тільки головні речовини, що становлять основу запаху, але ледь помітні нотки інших домішок теж впливають на запах.

Тому ненатуральний ароматизатор завжди має занадто насичений, плоский, навіть «хімічний» аромат.

У виробництві цих речовин можуть використовувати і натуральна сировина. Проте, термін «ароматизатори, ідентичні натуральним» не використовується у багатьох країнах: всі ненатуральні речовини там відносять до штучних.

Як правило, один ароматизатор, ідентичний натуральному, складається з 7-15 хімічних елементів і сполук, які також входять до складу його натурального аналога, в якому, проте, всього міститься близько сотні елементів. Хімічні сполуки для виробництва харчових ароматизаторів створюють в лабораторії з використанням різноманітної сировини, у тому числі і такої, що не має відношення до продуктів харчування.

Деякі сполуки мають насичений запах, характерний для певного натурального продукту. Вони використовуються в якості основного інгредієнта при виробництві ароматизаторів. Так, замість кориці в їжу додають коричний альдегід – складна органічна речовина, синтезована з ефірного масла кориці. За запах груші відповідають ізоамілацетат або етил-декадіеноат. Аллілгесканоат має стійкий запах ананаса. Змішуючи ці сполуки між собою, виробники отримують нові запахи. Сьогодні майже кожен натуральний ароматизатор має аналог, ідентичний натуральному.


Як визначити якість продуктів

Відомо, що при довгому зберіганні властивості продуктів міняються. Тому, готуючи їжу з продуктів тривалого зберігання, необхідно переконатися в їх якості, оцінюючи смак, запах, зовнішній вигляд.

Якісне м’ясо на розрізі, майже сухе. Якщо натиснути на нього пальцем, то залишиться ямка.

Свіжа риба – глаенька , блискуча, з щільно прилеглою лускою, очі у неї прозорі, випуклі, зябра яскраво-червоні.

Яйця для перевірки якості дивляться на світлі. Свіжі білі яйця мають блідо-рожевий колір, у зіпсованих є темні плями.

Доброякісне борошно, якщо взяти трохи його в руки, розсипається. Зіпсовані крупи та борошно мають затхлий запах і гіркий присмак.

Розливне молоко, незалежно від терміну зберігання слід кип'ятити. Некип'яченим можна пити молоко тільки з пляшок і пакетів.

Шкідливі для організму залишки нітратів, пестицидів та інших агрохімікатів в продукції рослинного походження – виявити їх в домашніх умовах нереально.

Зеленуватий колір пророслої картоплі свідчить про утворення в ньому отруйної речовини – соланіну.

Якщо немає можливості купувати органічні продукти, радимо Вам покупати овочі та фрукти по сезону та проводити нескладну обробку перед їх вживанням чи готуванням їжі:

  • капусту, картоплю, моркву вживати у вареному вигляді – шкідливі речовини перейдуть у відвар;
  • салат, шпинат, редиску, зелену цибулю перед вживанням покласти на 1-2 години до води, декілька разів поміняти її;
  • включати до раціону разом з овочами, продукти, які багаті на вітаміни С, Е, А (харчові жири, м’ясо та його продукти, вершкове масло, бобові), які нейтралізують шкідливу дію нітратів;
  • враховуючи те, що нітрати та нітрити розташовуються в овочах нерівномірно, наприклад в картоплі та огірках – ближче до поверхні, у капусті та моркві – ближче до середини; з картоплі та огірків треба знімати шкірку товстим шаром, а в капусти – викидати серцевину і прилеглі до неї листки.

При довгому зберіганні склад нітратів та нітритів в овочах зменшується. В овочах, які пролежали зиму, вони практично не виявляються. Зменшенню складу нітратів та нітритів сприяє консервація та соління продуктів.


Наші поради

Виберіть на вітрині ковбасу чи сир і попросіть продавця нарізати та запакувати обраний продукт. В будь-якому випадку магазин повинен зробити це безкоштовно і Ви будете впевнені, що під упаковкою знаходиться свіжий продукт. А ще краще купувати ковбаси та сири у вакуумних чи упаковках від виробника, з датою придатності встановленої виробником.

Краще купувати рибу не у вигляді філе, а з головою. Якщо очі почали мутніти а зябра посвітлішали, то рибу брати не можна, – вона почала псуватися.

Зверніть увагу на зовнішній вигляд кондитерських виробів, – тортів, печива та тістечок. Якщо на поверхні глазурі чи крему з’явилося випаровування у вигляді крапель води, то краще не беріть його.

Якщо відкрита банка рибної чи м’ясної консерви має неприємний запах, беріть чек та прямуйте знову в магазин повертати зіпсований продукт.

Також уникайте таких моментів як:

  • Гнилі псевдо акції

    На першому місці за небезпекою – акційні товари з дуже низькою ціною. Зіпсовані продукти згідно із законом потрібно утилізувати. Наприклад, прострочення (дозволений відсоток до утилізації) для категорії молочної продукції становить 5-7%, для м’ясо-ковбасних виробів – 15-20%, для фруктів і овочів – на рівні 40%.

    Проте багато супермаркетів на утилізації прагнуть заощадити. Навіщо їм знищувати те, що можна продати з вигодою, нехай навіть мінімальною? Неймовірно, але факт: офіційною торгівлею гнилизною великі продуктові мережі наразі зовсім не гидують.

    Щоправда, роблять це «завуальовано», створюючи цілі відділи (або виділяючи місце на полиці) під так звані акційні продукти за низькою ціною – на 50-70% дешевше порівняно з нормальним товаром. Тут можна зустріти все – від почорнілих овочів до блідої ковбаси і запліснявілого (не французького) сиру. Але це вже – не їжа, а справжні відходи, споживання яких приведе, як мінімум, до харчового отруєння.

  • Кури-гриль, кулінарія і напівфабрикати

    Нажаль, недобросовісні торговельні заклади вже некондиційних для продажу в сирому вигляді курей, продовжують продавати під грилем. Як, втім, і решту всієї групи кулінарної продукції – салати з майонезом, смажене м´ясо і рибу. А також – фарш і мариноване м´ясо для шашликів.

    Якщо вже дуже сильно хочеться їсти, а часу на приготування їжі абсолютно немає, можна попросити продавця дати на пробу будь-яку вподобану страву з відділу кулінарії (така послуга передбачена практично скрізь), щоб ближче подивитися на неї і принюхатися.

  • Риба та інша заморозка

    При виробництві свіжомороженої риби важливо захистити її поверхню від обезводнення і окислення жиру. Для цього використовують глазурування. Воду розбавляють спеціальним хімічним складом із вологоутримуючими речовинами, завдяки чому глазур довго не тане, а риба – не псується. При цьому маса глазурі залежно від виду риби і від того, як вона була оброблена, має бути від 2% до 4% маси риби.

    Насправді ж заморожені продукти, особливо морепродукти, що продаються в глазурі з льоду, після розморожуввання втрачають до 20-40% ваги. До того ж, коли спеку не витримують навіть холодильники і морозилки, риба, морепродукти, морозиво і напівфабрикати по кілька разів розморожуються і застигають знову. Поживна цінність таких продуктів втрачається. Краще вибрати аналогічну рибу, але без глазурі, а вареники і пельмені наліпити на домашній кухні.

  • Старому товару – новий одяг

    Щоб продати залежаний товар під виглядом свіжого, його зазвичай наряджають у новий одяг. На такий прийом попадаються навіть підковані покупці. Наприклад, якщо маркування дати виготовлення нанесено фарбою, її акуратно видаляють і штемпелем наносять свіжу дату. Оскільки з видавленим маркуванням подібний варіант не проходить, то варто звертати увагу на молокопродукти з витисненою датою, а не намальованою.

    Аналогічний принцип використовують і для фасованих м’ясо-ковбасних виробів. З тією лише різницею, що тут займаються не «малюванням», а просто повністю переклеюють етикетки. Тому якщо поверх заводського стикера наклеєний ще і супермаркетівський, то від купівлі ласого шматочка простіше відмовитися. Влітку це може закінчитися плачевно – аж до летального результату.

  • Хитро мудра викладка

    Частенько на передній план на полицях виставляють продукти з терміном придатності, що закінчується, а свіжі ховають далеко в глибині. Причому роблять все це, на відміну від попередніх способів, цілком легально, – це називається хитромудрим словом «мерчанзайдинг» (викладення продукції і оформлення торговельного простору). Щоб не попастися на цей вельми поширений гачок і не принести додому молоко, яке завтра скисне, або цукерки, які вже «посивіли», потрібно уважно дивитися на дату випуску і не соромитися переривати весь ряд із продукцією.

    Забираючись за свіженьким у саму глибину, пам´ятайте, що цей метод застосовний не лише до продуктів, але і до напоїв. Наприклад, до пива. З необачності можна взяти з полиці першу-ліпшу пляшку, в якій «пінне» виявиться кислим.


Чи маєте Ви що порадити з власного досвіду? Будь ласка, пишіть нам Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.